Перший лід і лов щуки на жерлиці

Перший лід і лов щуки на жерлиці

Рибальське «полювання» на щуку триває протягом усього року, тому снасті та приманки залишаються актуальними, незалежно від конкретного сезону. Однак зимова рибалка на «зубасту» хижачку досить захоплююча, тому що саме в цей період рибалки можуть трохи урізноманітнити свої методи, а тому це дійсно очікуване «полювання». Така подія розпочинається з кінця листопада-середини грудня. У результаті можна легко закинути вже набридлі вудлища і перейти на жерлиці, «полюючи» за щукою по першому льоду.

Наприкінці осені повністю замерзають ставок та озера, де практично немає підводної течії, та відсутні глибоководні ділянки. Однак ловити підводних жителів тут практично неможливо – льодова кірка настільки прозора, що рибі все добре видно і рибалці складно замаскуватися. Можна постаратися половити рибу тільки в перші дні заморозків, а після – всі підводні жителі відпливають на глибоководні ділянки.

Але перед тим як вирушити на водойму, важливо звернути увагу на погодні умови. Це залежить від того, що щука – метеозалежна та її настрій різко змінюється разом із погодними умовами.

Де шукати щуку?

Ідеальним рішенням є «полювання» на водоймі, який рибалці був раніше знайомий. Як правило, такі водоймища вивчають ще влітку, щоб узимку точно знати, де знаходяться корчі, зарості та глибоководні ділянки. Таким чином, рибалці набагато простіше розібратися з перспективами, де шукати «зубасту» хижачку в зимовий період. Але для повного спокою також рекомендується враховувати основні звички та настрій хижака загалом.

Наприклад, за хорошої погоди щука часто випливає зі своїх укриттів і вирушає на пошуки їжі. У решту днів – це повністю пасивна риба, яка практично не пересувається. У разі утворення першого льодового покриття, щука ще залишається на мілководних ділянках, але як тільки товщина льоду збільшується – щука йтиме на глибину, тому що весь її видобуток активно змінює місце знаходження. Це пояснюється тим, що всі водорості починають поступово перегнивати і мікроклімат у водоймі стає непридатним для життєдіяльності багатьох риб.

Щоб збільшити свої шанси на добрий улов, рекомендується встановити близько десяти жерлиць. Причому розставляти їх потрібно у різних ділянках. В результаті рибалка зможе залишитися біля тієї лунки, де буде клювання.

Різновиди жерлиць

У продажу запропоновано величезну різноманітність жерлиць, які відрізняються основою. Проте стандартний набір компонентів залишається незмінним:

котушка разом із ліскою певного діаметра;

стійка;

набір гачків;

оснащення;

сигналізатор.

За своєю конструкцією всі жерлиці умовно поділяються на три великі категорії:

1. Моделі з широкою основою. Така жерлиця має круглу основу, що повністю прикриває стійку. Основа виготовлена ​​з міцного пластикового матеріалу зі спеціальним прорізом для волосіні.

2. Тринога. На вигляд – це класична стійка з трьома опорами, на якій є прапорець і котушка. Єдиний недолік представленої конструкції полягає в тому, що лунка досить швидко замерзає.

3. Виріб на рейці. Тут як основа використовується рейка, на якій і знаходиться котушка з прапорцем. Рейка кріпиться в кучугурі снігу або льодовій крихті, отриманій після пророблення лунки.

Стійка жерлиці - це міцний брус, виготовлений з дерева або металу. Якщо використовується металева стійка, то за основу береться метровий профіль. Іноді може бути використаний дріт, діаметр якого від 3 мм і більше.

Основні компоненти жерлиці

Не тільки основа відіграє важливу роль у процесі лову, але й інші елементи конструкції:

Котушка може бути виготовлена ​​із двох можливих матеріалів – пінопласт або пластик. Котушка завжди доповнена прапорцем, що є ідеальним сигналізатором клювання.

Ліску використовують класичну з товщиною від 0,25 до 0,35 мм – все залежить від передбачуваних габаритів щуки, на яку буде оголошено «полювання». Причому на шпулі має бути близько 25 м волосіні, але не менше 15 м.

Грузило обов'язково має бути ковзного типу, а формою нагадує еліпс. Як правило, його вага варіюється в межах 6 г. Коли «полювання» на глибоководних ділянках, тоді вибирають більш важкі варіанти - вагою 10-15 г.

Повідець виготовляють із різних видів матеріалу – кожен рибалка обирає той матеріал, з яким йому буде комфортніше працювати. З найпопулярніших рішень вибирають: вольфрамову нитку, дріт із сталевого матеріалу або волосінь з флюрокарбону.

Гачки обов'язково повинні бути високої якості. Причому можна використовувати одинарні, подвійні чи потрійні – за бажанням рибалки.

Безпека на замерзлій водоймі

Водойми по всій країні замерзають нерівномірно – все залежить від конкретного регіону та температури повітря, яка тримається протягом тривалого часу. Перший лід – це кірка, товщина якої близько 3 см. Проте рибалити на такій льодовій поверхні досить небезпечно. Виходити на лід можна лише тоді, коли товщина кірки збільшиться до 10 см.

Однак далеко не всі рибалки хочуть чекати, коли водоймище добре замерзне. Багато хто з них уже поспішає вийти на «полювання» з жерлицями, тому вкрай важливо дотримуватися деяких правил безпеки:

У жодному разі не потрібно бігати чи стрибати на льодовій поверхні, здійснювати різкі рухи.

Обходити ділянки, на яких були помічені навіть найменші тріщини.

Крокувати по льоду потрібно плавно, акуратно ковзати, не відриваючи ногу від поверхні льоду.

Щоб ступити на нову ділянку, рекомендується перевірити її пішнею.

Якщо доводиться «полювати» групами, тоді відстань між рибалками, що йдуть, повинна бути близько 5 м. У разі непередбачених ситуацій, товариші зможуть швидко прийти на допомогу.

Не варто самостійно виходити на рибалку на перший лід. Найкраще збиратися компанією – так буде не лише веселіше, а й безпечніше.

https://rybachek.com.ua/ua/c543678-vobleri-kosadaka.html