​Ловля щуки на воблери восени в Україні

Лов щуки на воблери восени

З першими осінніми похолоданнями щука починає активніше реагувати на різні варіанти ривкових проводок. Починаючи з цього часу, рибалки потроху забувають про рівномірну проводку, оскільки бажають виловлювати справжні трофеї.

Безумовно, кожен рибалка має власний набір певних секретів, як можна виманити «зубасту» хижачку зі свого укриття. Крім того, метод експериментів теж ніхто не скасовував.

Але існує вже перевірений роками стандарт: використовуємо мляву проводку, твічинг на межі зриву і не забуваємо виконувати акуратні коливання вудилищем. Причому зупинки мають бути досить тривалими – близько півхвилини. Пам'ятайте золоте правило: чим пасивніша риба, тим довшими мають бути зупинки. У таких цілях рибалки воліють працювати з класичними варіантами суспендерів, які точно зависають у товщі води. Також, відмінним рішенням є тонучі воблери або воблери, які повільно спливають.

Вчинення зупинок

На ривковій проводці може успішно працювати практично будь-який тип приманки, а ось у процесі виконання проводки з паузами слід бути дуже уважними. Вже неодноразово було перевірено на практиці, що під час зупинок відмінно поводиться гумова приманка, виконана з м'якого матеріалу, а також широкі блешні, що коливаються. Таким чином, рибалки їх активно використовують на ступінчастій проводці або, коли належить виконання ривкової проводки з різними показниками амплітуди. Щодо гумових приманок, це взагалі відмінний варіант для активних експериментів.

Але ривками можна працювати на глибоководних ділянках, а на зупинці всі ці приманки плавно опускаються на дно водойми. Тому якщо має бути «полювання» на щуку на озерах з невеликою глибиною, доводиться відмовлятися від гумових приманок і блешень, що коливаються.

Наприклад, воблери для рівномірних проводок добре підійдуть для ривкового типу проводки. Особливо скидаються на класичні твічингові моделі повільно тонучі або спливаючі воблери. Перевага твичінгових приманок полягає в тому, що вони спочатку призначені для великої кількості різних видів ривкових проводок.

Але в жодному разі не варто відмовлятися від активних експериментів, адже такі пошуки завжди принесуть бажані результати.

Особисті переваги рибалок

Існує таке відоме у колі рибалок правило: риба найкраще клює на приманки, з якими подобається працювати, безпосередньо, самому рибалці. Наприклад, деякі вважають за краще працювати виключно з воблерами. Тому якщо на даній ділянці водоймища щука не реагує на воблер, рибалка не буде використовувати інші варіанти приманок. Причому це немає нічого спільного з упертістю. Іноді обставини складаються так, що «зубаста» хижачка дійсно досить пасивна, тому якщо їй випадково під ніс потрапляє блешня, що коливається, і вона відразу ж клює – це звичайна випадковість. Але саме таким чином і з'являються історії про те, що, наприклад, найкращою приманкою на щуку є коливання.

Зовсім інша справа - правильний підбір приманки та освоєння всіх її робочих можливостей. Також, не рекомендується збирати цілі коробки воблерів, експериментуючи з різними варіантами. За такої кількості приманок рибалці не вдається розкрити потенціал кожної з них, ознайомитися з її особливостями.

Що стосується колірних відтінків

Це питання вважається одним із найпроблемніших для кожного рибалки. Хоча деякі вважають за краще виявляти більше турботи щодо варіантів правильної подачі таких приманок, забуваючи про колірні відтінки. Але трапляються ситуації, коли саме грамотно підібране забарвлення дозволяє вирішити всю проблему і подарувати довгоочікуване клювання щуки.

Щоб не витрачати велику кількість грошей на купівлю воблерів усіх відтінків, достатньо брати з собою на водойму два кардинально різних кольори: наприклад, одна приманка натурального кольору, а друга - кислотного. Адже ніколи не знаєш, яке забарвлення щука вибере сьогодні. Причому на тому самому водоймищі переваги «зубастої» хижачки можуть бути зовсім різними: ще вчора вона цікавилася приманками кислотних відтінків, а сьогодні відмовляється навіть на них дивитися.

Коли виходимо на «полювання» за щукою

Насправді вже неодноразово було перевірено, що листопадова щука не виходить на полювання раніше 9-11 години ранку. Активність щуки безпосередньо пов'язана з виходом дрібної плотви, окуня та краснопірки, які чекають, коли нічна вода трохи прогріється.

Таким чином, активне клювання щуки продовжується протягом усього дня і до самого вечора. Причому найбільша кількість клювань відбувається саме перед заходом сонця. Якщо Ви маєте «полювання» щуки на зовсім новому і ще невивченому озері, тоді найкраще приїжджати на місце заздалегідь – до сходу сонця. У результаті рибалки буде достатньо часу, щоб озирнутися і вибрати для себе кілька перспективних точок для облову території.

Як вітер впливає на активність щуки

Переваги мілководних озер полягають у тому, що тут навіть у найвітрянішу погоду не піднімаються сильні хвилі. Однак якщо Ви вибираєте варіант «полювати» за щукою на плавзасобі, то навіть без хвиль човен буде розгойдувати в різні боки. Винятком є ​​лов риби в озерах, берегова лінія яких добре поросла очеретом або густою травою. Таким чином, вдається трохи сховатись від сильних поривів вітру та спокійно порибалити.

Однак перед зимовим періодом, коли видалася відносно тепла сонячна погода, рибалки, навпаки, не ховаються від вітру, а вибирають ділянки ближче до берегової лінії, куди вітер зганяє теплі води. Навіть якщо на цій території вода найтепліша на 0,5-1 градусів, цього буде цілком достатньо для привернення уваги «зубастої» хижачки. Тут збирається дрібна рибка, а тому можна зустріти не звичайних «шнурків», а справжні трофейні екземпляри.

Ідеальний маршрут для лову щуки

У цей період перед кожним рибалкою стоїть важливе питання. Що вибрати: ловлю щуки в місцях, де величезна кількість зачепів, або вибрати більш простий варіант і віддати перевагу спокійному лову на чистих територіях?

Порівняно з літнім сезоном, коли щука воліє ховатися в корчах і траві, восени вона все частіше випливає на ділянки з чистою водою. Однак це залежить від особливостей, безпосередньо, самої водойми. Наприклад, якщо дно озера рівномірно вкрите корчами та травою, тоді щуку потрібно ловити саме в таких «укриттях», які вже давно стали рідними.

Якщо має бути лов «зубастої» хижачки на зовсім незнайомих водоймах, тоді слід пройтися по стандартних і вже добре відомих ділянках: брівки, канавки, очерету, невеликі бухти. Потім у процесі «полювання» рибалок зможе змінювати власний маршрут з урахуванням результатів, отриманих на різних відрізках територій. Однак варто поспішити, щоб встигнути відшукати ідеальне місце для лову щуки, адже осінні дні досить короткі. Але й поспішати особливо не варто: іноді одна точка може спрацювати лише після 10-15 проводок.

З джерками на осінню щуку

Незважаючи на те, що джеркові моделі мають схожу анімацію з твічінговими приманками, вибір та підготовка майбутньої снасті кардинально відрізняється. Починаючи своє знайомство з джерками, в першу чергу потрібно придбати потужну мультиплікаторну котушку і джеркове вудилище спінінга. Саме так і вважає більшість рибалок.

Такі висновки роблять рибалки після перегляду американських відео, де джерки закидають із застосуванням великої кількості спінінгів – від 5 до 6 штук. Але це було зроблено не просто так: у джерках відзначають досить великий розкид по вазі, а тому американські рибалки застосовують відразу кілька спінінгів з відрегульованою мультиплікаторною котушкою та різними варіантами приманок.

У нашому випадку (з одним вудлищем) потрібно знімати один джерк, надягати інший, потім знову змінювати всі налаштування, налаштовуючи снасть під вагу конкретної приманки. В іншому випадку утворюється «борода» і жодних добрих результатів лову Ви не побачите. Тому буде потрібно, як мінімум, 2-3 вудилища, які будуть повністю укомплектовані та підготовлені до експлуатації з різними за вагою приманками.

У результаті кожен рибалка має право самостійно зважити всі «за» і «проти», вибираючи для себе найбільш вигідний і підходящий варіант для лову осінньої щуки в озері.